Довідник: Захворювання
Ендометріоз
Діагноз «ендометріоз» чула кожна третя жінка у світі. Це захворювання одне з тих, яке найбільш часто зустрічається і молодшає з року в рік. Однак поширеність не робить ендометріоз менш небезпечним і, головним чином тому, що самий неприємний з його наслідків- це непліддя.
Молодіюча патологія
Ендометріоз - одне з найпоширеніших захворювань, з приводу якого звертаються до гінеколога до 70% жінок, що скаржаться на болі під час менструації. При ендометріозі в стінці матки та інших суміжних внутрішніх органах з'являються і розростаються клітини ендометрію, характерні для внутрішнього шару матки. В останні роки ендометріоз зустрічається все частіше, і хворіють їм все більш молоді жінки і дівчата. Якщо раніше ендометріоз з'являвся в середньому після 30-ти років, то зараз страждають цим захворюванням і 20-ти річні дівчата і навіть підлітки.
У гінекології розрізняють ендометріоз генітальний та екстрагенітальний. Генітальний ендометріоз поділяється на зовнішній і внутрішній. При зовнішньому генітальному ендометріозі тканина, схожа на ендометрій розташовується поза порожниною матки на органах і очеревині малого тазу, утворюючи так звані ендометріоїдні вогнища, які ще називають вузликами, пухлинами, імплантантами або розростаннями ( по медичній термінології - гетеротопіями). Найчастіше ці вогнища розташовуються на яєчниках і маткових трубах, в позаду-матковому просторі, на шийці матки і слизовій стінок піхви. У тих випадках, коли вогнища ендометріозу знаходяться в товщі стінок матки, говорять про ендометріоз або аденоміоз. Екстрагенітальний ендометріоз з'являється на петлях кишківника, в прямій кишці, на сечовому міхурі та ін.
Згідно з рекомендаціями Американського Товариства Репродуктивної Медицини, ендометріоз класифікується за 4-ма стадіями: мінімальна, легка, помірна і важка. Стадія захворювання характеризується ступенем хворобливості відчуттів.
Основна ознака навності ендометріозу - біль.
Головним симптомом ендометріозу є сильні болі до і під час менструації, які часто супроводжуються кров'яними виділеннями. Чому виникає біль? Справа в тому, що коли ендометрій потрапляє в місця, де його не повинно бути (наприклад, в пряму кишку, в сечовий міхур, в м'язовий шар матки), його осередки починають негативно впливати на тканини органів. При малих формах ендометріозу його осередки не викликають болю, але при цьому все одно вражаються органи- наприклад, утворюються злуки, що ведуть до непрохідності маткових труб і як наслідок - до непліддя. Цікаво, що жінки, які хворіють ендометріозом, як правило схильні до стресів і емоційних перепадів частіше інших, вони відрізняються плаксивістю, дратівливістю, різко реагують на біль. Ендометріозу іноді передують або супроводжують і інші захворювання статевої сфери: міома матки, хронічне запалення, анемія.
Отже, ось основні ознаки ендометріозу:
- Непліддя може бути одним із симптомів ендометріозу;
- Хворобливі менструації;
- Болі в низу живота, не пов'язані з менструацією, болі, що віддають в поперек і куприк;
- Болі під час статевого акту;
- Виділення коричневого кольору з піхви до і після менструації.
Вершина айсбергу
Ендометріоз можна назвати не просто захворюванням, а гінекологічним проявом системної патології. Це лише мала частина жіночих проблем, що лежить на поверхні. А в основі ендометріозу завжди знаходиться порушення різних імунних і гормональних процесів. Поряд з симптомами, традиційно пов'язують із захворюванням (дисменоррея, диспареунія і непліддя), у жінок з ендометріозом спостерігається висока частота алергічних реакцій, схильність до інфекцій, синдром хронічної втоми. За деякими даними у жінок, які страждають ендометріозом, підвищений ризик розвитку раку молочної залози, раку яєчників, меланоми та інших захворювань, що свідчать про порушення імунної системи організму. Деякі медики вважають, що першопричиною ендометріозу можуть бути аборти, та інші види хірургічних втручань на внутрішніх жіночих статевих органах, пологи з послідуючими ревізіями матки ( ручним або інструментальним), психологічні травми і т.п.
Фактори, що підвищують ризик ендометріозу:
- Спадковість;
- Надлишковий рівень естрогенів ( гіперестрогенія)
- Вік старше 35-45 років;
- Зменшення тривалості менструального циклу;
- Збільшення обсягу менструальної крововтрати;
- Зловживання алкоголем і кофеїном;
- Порушення обміну речовин з вісцеральним типом ожиріння;
- Вплив хімічних речовин.
Ендометріоз і непліддя
На жаль, ендометріоз найчастіше супроводжує непліддя. Ним страждають в середньому 65% хворих ендометріозом жінок. Причиною непліддя при ендометріозі може стати, по-перше порушення процесу овуляції, по-друге, утворення великої кількості злук у малому тазу в результаті безпосереднього впливу ендометріоїдних вогнищ і по-третє неповноцінність самого ендометрію внаслідок зміни менструального циклу. За спостереженням деяких фахівців негативну роль в розвитку непліддя при ендометріозі можуть зіграти простагландини, кількість яких збільшується через запальну реакцію в тканинах, що оточують вогнища ендометріозу.
Діагностика
В силу виражених клінічних симптомів, які легко сплутати з проявами інших захворювань часто ендометріоз не діагностується взагалі або навпаки, служить приводом для помилкової постановки діагнозу. Таким чином для точного виявлення ендометріозу і диференціації його від інших недуг необхідно провести наступні заходи:
- Зібрати «ендометріоїдний» анамнез
- Оцінити клінічну картину
- Провести бімануальне гінекологічне обстеження
- УЗ обстеження та верифікувати діагноз
- Провести диф. діагностику з захворюваннями які мають подібну клінічну картину.
При потребі, якщо недостатньо попередніх даних для постановки діагнозу здійснити
- Гістеросальпінгографію або гістеросальпінгоскопію
- Лапароскопію;
- Гістероскопію.
- Біопсію ендометрію
- Підтвердити діагноз наявності ендометріозу та класифікувати захворювання.
Після цього призначається індивідуально підібрана схема лікування
Лікування
Терапія ендометріозу залежить від наявності супутніх захворювань, симптоматики, стадії захворювання, протипоказань до певних медикаментів і планування пацієнткою вагітності. В цілому, як і при аденоміозі, лікування можна розділити на консервативне і хірургічне. При консервативному лікуванні використовуються знеболюючі препарати і гормональна терапія, яку Вам буде запропоновано Вашим лікуючим лікарем, враховуючи Ваш діагноз та стадію захворювання. На сучасному етапі розвитку медицини та фармації пропонується все більше якісних і ефективних мед.препаратів для успішного консервативного лікування даного захворювання. При хірургічному - лапароскопічне малоінвазивне втручання (лапароскоп вводять в порожнину тазу через невеликий розріз в черевній стінці і видаляють вогнища ендометріозу), лапаротомію (більш обширне хірургічне втручання), гістеректомію (видалення матки, іноді з придатками). У деяких випадках при лікуванні ендометріозу використовується поєднання декількох методів терапії.
Записатися на прийом та отримати консультацію можна за телефоном реєстратури:
067 745 60 05